я втратила рідну людину. весь день в сльозах. написала подрузі:
- євсянь
- боже. як так сталось? я тупо не вірю

мені теж не хотілось вірити в це, поки я не побачила в центрі міста море людей ( люди як кораблі: с ). а ще більше свічок. я просто застила. помер мій улюблений співак, і мені більше зовсім не хочеться співати. я просто слухаю його пісні і реву.
три роки підряд в нього були найкращі виступи на всіх фестах. особливо цього року. це було прекрасно, така енергетика, такі пісні.
я ж росла з ним.
я танцювала в грьобаному таборі під " не встидайся то твоя земляя "
з моїм колись хлопцем слухали його по радіо. набухались і тупо слухали його. і було цікаво, ха
як з сестрою в дитинстві слухали його пісеньки з матами і ржали, бо дурні
з євсяньою все літо " їїде маршрутка "
як їхала завжди з татом в машині і слухала його пісні. ми всі співали прості, щирі пісні
трагедія. горе. мама не любить його, але сама це сказала

я скоро поїду жити в зовсім чужу мені країну. я так боюсь дізнаватись, що хтось такий помирає. а мені вже 18 років. сезон смертей відкритий, лол
вічна пам'ять